17.09.2026 ADD Кіно, театр, концерти, прем'єри

ШІ-експеримент на Байройтському фестивалі зустріли свистом

·288 слівредакція
Історія

На Байройтському фестивалі Ріхарда Вагнера глядачі освистали творців постановки «Загибель богів», у якій використали штучний інтелект для генерації сценічних образів.

Цьогорічний Байройтський фестиваль, присвячений музиці Ріхарда Вагнера, став ареною сміливого експерименту: у постановці «Загибель богів» (Götterdämmerung) на сцену вивели штучний інтелект. Щоправда, не як персонажа, а як силу, що створює проєкції. Організатори заздалегідь анонсували, що співаки стануть «незмінною точкою у візуально бурхливому космосі світла, текстур, історії та асоціацій, серед проєкцій, що вибухають, постійно змінюються та зливаються одна з одною».

Після завершення вистави на сцену вийшли куратор Маркус Лоббес та його команда, аби вклонитися публіці. Однак замість оплесків їх зустрів свист. Натомість співаки, музиканти та диригент Крістіан Тілеманн отримали теплі оплески від залу.

ШІ-проєкції, створені на основі зображень, які відібрав Лоббес (він очолює Академію театру та цифрових технологій у Дортмунді), включали сцени з попередніх вистав вагнерівського циклу «Кільце» та історичні теми. У колажі, спроєктованому на сцену, з'являлися, зокрема, колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль, вежі Всесвітнього торгового центру після терактів 11 вересня 2001 року та спеціальна поштова марка, присвячена возз'єднанню Німеччини у 1990 році.

На сайті фестивалю пояснювали, що «кожна вистава буде унікальною — адже образи та асоціації ніколи не стоять на місці». У програмі ще заплановано два покази цієї постановки.

Байройтський фестиваль, заснований Ріхардом Вагнером у 1876 році, щороку збирає поціновувачів опери в спеціально збудованому театрі. Нині фестивалем керує родина композитора, чия творчість значно вплинула на європейську культуру межі ХІХ–ХХ століть.

Читайте також