Домашній IMAX: як облаштувати кінотеатр преміум-класу вдома

20 вересня 2008 року в Україні відкрився перший кінотеатр IMAX. Відтоді минуло чимало років, і за цей час формат із величезним екраном став для глядачів звичним. Та коли похід до кінотеатру ускладнюється через постійні атаки ЗС РФ на цивільну інфраструктуру, дедалі більше людей замислюється: а чи можна відтворити щось подібне вдома?

IMAX розшифровується як Image Maximum — «максимальне зображення». Ідеться не лише про особливі стандарти зйомки та обробки відео, а й про сам показ на великому екрані з підвищеною деталізацією. Зазвичай для IMAX використовують вигнутий екран зі співвідношенням сторін 1:1,43 або 1:1,9. Щоб задіяти периферійний зір глядача, його роблять дуже великим і розташовують нижче, ніж зазвичай. Відеоряд транслюють не одним, а двома проєкторами — це важливо і для 3D-контенту, і для точної передачі кольорів. Лазерні системи розширюють колірну гаму.

Аудіосистему налаштовують строго під геометрію залу: вона вирізняється чистотою звуку, широким динамічним діапазоном та ефектом присутності, коли звук спрямований саме на глядачів. Зал проєктують так, щоб ряди крісел стояли якомога ближче до екрана — тоді виникає повне відчуття занурення. А перед виходом у прокат фільми проходять цифрову обробку Digital Media Remastering, яка покращує чіткість, контрастність і кольори кожного кадру.

Для домашнього кінотеатру преміум-класу насамперед потрібно підготувати приміщення. Кімнату облаштовують звукоізоляційними плитами, наприклад кам’яною ватою, а потім обшивають гіпсокартоном. Це потрібно і для повного занурення у видовище, і щоб сусіди не скаржилися на шум. Далі на стінах, де стоятимуть аудіоколонки, та на стелі встановлюють м’які акустичні панелі, а в кутах — бас-пастки, які усувають гул. Стіни варто пофарбувати темною матовою фарбою — чорною, темно-сірою чи темно-синьою, адже глянцеві поверхні відбиватимуть світло від проєктора. Вікна затемнюють щільними шторами.

Великого телевізора для ефекту IMAX недостатньо. Краще підійдуть проєктор і екран. Проєктор має бути лазерним 4K-пристроєм, як-от JVC D-ILA або Sony SXRD: лазер дає високу яскравість від 2000 до 3000 люменів і глибокий чорний колір. До нього добирають екран із полотном типу ALR (Ambient Light Rejecting), що підвищує контрастність. Можна взяти й звукопрозорий екран, щоб приховати за ним фронтальні колонки та сабвуфери — тоді звук лунатиме з центру кімнати, як у справжньому кінотеатрі.

Щоб звук став об’ємним, використовують схему з 7 каналів на рівні вух, 2 сабвуферів і 4 стельових каналів. Замість одного AV-ресивера краще взяти окремий AV-процесор (Anthem, Marantz або Trinnov) для обробки сигналу та окремі багатоканальні підсилювачі потужності для колонок. Колонки обирають з однієї серії одного виробника — тут орієнтуються на власні уподобання та бюджет: KEF, Bowers & Wilkins, Focal, Monitor Audio тощо. Сабвуферів знадобиться щонайменше два (SVS або Rel), і розмістити їх треба в різних частинах приміщення, щоб вони гасили акустичні резонанси та видавали насичені баси.

Для підключення колонок і сабвуферів потрібні якісні акустичні кабелі перерізом не менше 2,5–4 кв. мм із безкисневої міді, а для проєктора обов’язковий оптичний кабель HDMI 2.1. Уся система потребуватиме фільтра живлення, наприклад IsoTek або Furman: він захистить дорогу техніку від стрибків напруги та відфільтрує мережеві перешкоди, що впливають на звук і зображення. І останній штрих — медіаплеєр преміум-класу, як-от Dune HD або Zidoo, для відтворення «важких» образів Blu-ray-дисків без втрати якості, або спеціалізований плеєр Kaleidescape.

Отже, домашній кінотеатр у стилі IMAX — це передусім ретельна підготовка приміщення та продуманий набір техніки. Телевізор тут справді не головний: усе починається з акустики стін, продовжується проєктором і екраном та завершується плеєром, який здатен відтворити фільм у максимальній якості.