Кулбергс: Латвія залишилася сама проти зняття санкцій з Усманова і Фрідмана

Питання про продовження санкцій Євросоюзу щодо близько трьох тисяч осіб і організацій, пов'язаних із підтримкою російської агресії проти України, варто було вирішувати інакше. Таку думку висловив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, коментуючи підсумки рішення Ради ЄС.

За словами очільника латвійського уряду, до процесу слід було підійти так, аби Рига не опинилася наодинці. Кулбергс переконаний: країни Балтії могли наперед узгодити спільну позицію. «Треба було домогтися такого результату, щоб Латвія не стала останньою країною в Європі, яка залишилася наодинці», — наголосив він.

Ситуація, за його словами, склалася так, що всі держави-члени ЄС уже дійшли згоди, а Латвія залишилася єдиною, хто виступав проти зняття санкцій з російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Кулбергс зауважив, що Литва й Естонія, на його подив, також погодилися виключити цих осіб зі списку. Він наполягає, що балтійські країни мають триматися єдиної лінії, і це питання ще належить врегулювати.

«Вибір був жорстким: або зовсім погана ситуація, або просто погана», — сказав прем'єр. За його словами, інтереси Латвії фактично жодного разу не ставали предметом обговорення. Рига не дала згоди й залишилася непохитною, проте була змушена утриматися, а не голосувати проти рішення загалом.

22 вересня Рада ЄС продовжила санкції проти осіб, відповідальних за дії, що загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Водночас окремих людей вирішили виключити зі списку, серед них — російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. За даними медіа, ініціативу щодо їхнього виключення підтримували, зокрема, Словаччина, Франція та Люксембург, однак ці кроки не узгоджували з Україною.

У вересні 2026 року Люксембург виступив на захист Фрідмана. Коли Франція разом зі Словаччиною почала активно просувати виключення Усманова, посол Великого герцогства попередив: якщо партнери погодяться зняти санкції з нього, Люксембург вимагатиме такої самої поступки і щодо Фрідмана. Причина, ймовірно, у тривалому судовому спорі — Фрідман через суди домагається від Люксембургу компенсації щонайменше у 16 млрд доларів за заморожені активи. Судові суперечки тривають досі, нервуючи люксембурзьких посадовців.

Того ж дня, 22 вересня, уряд Латвії запровадив національні санкції проти Усманова та Фрідмана. Тож навіть після рішення Ради ЄС Рига зберегла власні обмеження щодо обох бізнесменів.