Прем'єр Латвії про санкції проти Фрідмана та Усманова: «Вибір був жорстким»

Питання про те, як продовжити санкції Європейського Союзу проти близько трьох тисяч фізичних і юридичних осіб, причетних до підтримки російської агресії проти України, варто було вирішувати інакше. Таку думку висловив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.

За його словами, наслідком стало те, що Латвія опинилася наодинці у своїй позиції. Очільник латвійського уряду переконаний: до обговорення слід було підійти так, аби країна не залишилася останньою в Європі, яка не погодилася на скасування обмежень. Окремо він наголосив, що країни Балтії мали виробити спільну позицію з цього питання.

Кулбергс зазначив, що всі держави-члени ЄС домовилися між собою, і лише Латвія виступала проти виключення зі списку Усманова та Фрідмана. Для нього стало подивом те, що Литва та Естонія вже погодилися прибрати цих осіб із санкційних переліків. Прем'єр наполягає: балтійські країни повинні триматися єдиної лінії, і це питання потребує врегулювання.

«Вибір був жорстким: або зовсім погана ситуація, або просто погана», — сказав він.

Кулбергса також здивувало те, що інтереси Латвії фактично жодного разу не стали предметом обговорення. Він підкреслив, що країна не поступилася своєю позицією і згоди не дала — але була змушена утриматися, а не голосувати проти рішення загалом.

ЄС продовжив дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців. Водночас російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана зі списку вилучили.

Раніше зазначалося, що Франція наполягала на виключенні Усманова з санкційних списків, прагнучи «обміняти» це рішення на звільнення кількох своїх громадян, які перебувають у тюрмах Азербайджану. Україна назвала цей крок «ганебним».