У Стамбулі вшанували 100-річчя кримськотатарського кіно

У Стамбулі відбувся фестиваль, присвячений сторіччю кримськотатарського кінематографа. Організатором виступив фонд Emel Kırım, а підтримку надали Міністерство культури і туризму Туреччини, Турецьке агентство зі співробітництва та координації, Управління у справах турків за кордоном та споріднених громад і Генеральне управління кінематографії Туреччини.

На участь у триденній програмі надійшло близько 30 робіт, створених у 2024–2026 роках. До конкурсу відібрали 16 документальних фільмів, які торкаються історії, ідентичності та суспільної пам'яті кримських татар.

«Кримськотатарське кіно — це не лише сфера мистецтва, а й простір пам'яті. Під час фестивалю ми побачили роботи про депортацію, тугу за Батьківщиною, ідентичність, мову, віру, культурну спадщину, прагнення повернутися та боротьбу народу за своє існування», — сказала на церемонії закриття директорка фестивалю Неше Сарисой Каратай.

Другого дня в кінотеатрі Yeşilçam стамбульського Культурного центру Ататюрка показали документальну стрічку «70-річний платан: Товариство культури та взаємодопомоги кримських тюрків» режисерки Есми Касар, яка очолює турецьке бюро інформагентства QHA.

«Я хотіла задокументувати боротьбу за збереження ідентичності, культури та мови, передати її історії, залишити свідчення про те, як ці люди намагалися передати свою культуру й ідентичність від покоління до покоління», — розповіла Есма Касар перед показом. За її словами, збереження традицій, спогадів, свідчень і культурних цінностей для наступних поколінь є одним із завдань кримськотатарських кінематографістів.

На закритті фестивалю в кінотеатрі Atlas 1948 був присутній лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він нагадав, що відлік історії кримськотатарського кіно ведуть від фільму «Алім», знятого 1926 року, і звернув увагу на складні умови, у яких сьогодні створюють стрічки про Крим і кримських татар.

«Зараз, звичайно, нелегко знімати кіно в окупованому Криму та Києві під бомбардуваннями. Але ми сподіваємося, що дуже скоро ця війна закінчиться і кримськотатарський народ знову житиме на своїй рідній землі за своєю вільною волею», — сказав Джемілєв.

Головну нагороду конкурсу за найкращий документальний фільм здобула стрічка «Закарбоване в пам'яті» режисерки Крістіни Пашин. Фільм присвячений історичним зв'язкам українців і кримських татар та суспільній пам'яті.

«Наш документальний фільм розповідає не лише про те, як кримські татари підтримують Україну в цій війні, а й про те, як вони допомагають біженцям, борються за звільнення політичних в'язнів, яких утримують у російських в'язницях у Криму, та намагаються вижити в умовах війни. Для мене велика честь мати можливість розповісти цю історію світові», — поділилася режисерка.

Спеціальну нагороду журі — премію з прав людини імені Ервіна Ібрагімова — отримав документальний фільм «Палаюче серце» режисерки Елмаз Асан. Почесні відзнаки за внесок у кримськотатарський національний рух та культуру вручили Сафінар Джемілєвій та голові Міжнародного комітету Криму Інджі Боуман.

Фестиваль у Стамбулі став не лише підсумком року роботи кримськотатарських документалістів, а й нагадуванням про те, що кіно здатне зберігати пам'ять народу навіть тоді, коли його історія пишеться в умовах війни.