Ставка Герінга і Козятин: що показала знайдена кінохроніка
В архівах віднайшли 17-хвилинну кінохроніку часів Другої світової, яка показує ставку Германа Герінга «Штайнбрух» на Вінниччині, військовий аеродром та тогочасний Козятин.
Дослідник Стогун Чевал опублікував унікальний архівний фільм, знятий під час Другої світової війни. На 17-хвилинній плівці зафіксовано ставку головнокомандувача Люфтваффе Германа Герінга «Штайнбрух» поблизу Гулівців, а також військовий аеродром, сільські краєвиди та залізничний вокзал у Козятині. Дослідник спробував ідентифікувати зображені місця та поділився кадрами з громадськістю.
«Штайнбрух» був польовим командним пунктом Герінга, розташованим неподалік Гулівців, у районі сучасної Калинівської громади. Будівництво об'єкта розпочалося у 1941 році. Комплекс включав підземні укріплені приміщення, споруди для охорони та господарських потреб. Оскільки Герінг бував тут не постійно, ставка використовувалася як командний центр Люфтваффе. З об'єктом був пов'язаний і спеціальний поїзд Герінга «Asien», для якого облаштували окрему залізничну інфраструктуру.
Цінність знайденої кінохроніки в тому, що вона дозволяє побачити ставку в період її функціонування — як із землі, так і з повітря. На кадрах видно територію об'єкта, споруди та прилеглу місцевість. Дослідник зауважив, що перші три хвилини запису були дзеркальними, тож він віддзеркалив стопкадри, щоб вони відповідали реальному розташуванню.
Окремо Чевал попередив про якість матеріалу: оцифрована плівка має низьку роздільну здатність, тому деякі кадри він обробив за допомогою штучного інтелекту. «Загальна картинка передана правильно, але дрібні деталі штучний інтелект змушений був дофантазовувати», — пояснив він. Тому риси облич, деталі одягу чи техніки на оброблених зображеннях не варто вважати достовірним історичним джерелом — їх слід звіряти з оригіналом.
Перед відступом у 1944 році німецькі війська підірвали бункери ставки, але їхні залишки збереглися донині. Руїни «Штайнбруха» залишаються одним із маловідомих об'єктів військово-історичної спадщини Вінниччини. Якщо вдасться остаточно встановити дату та обставини створення кінохроніки, вона може стати цінним матеріалом для дослідників, адже показує не лише військовий об'єкт, а й повсякденне життя місцевого населення того часу.
Читайте також
Ще в розділі «Театр і кіно»
- Кузьма у Луцьку: як минув перший показ стрічки про Андрія Кузьменка
- «Ми вже бачили це кіно»: Арагчі про нові погрози США
- KISFF зробить кінопокази доступними для людей з інвалідністю
- «Світлоколо»: 7 місяців світла, кола і творчості
- Зендая у сукні-павутині та скандал через пісню Монеточки у новому «Людині-павуку»







