Три документальні й художні стрічки про Україну, які дивляться у світі

Історії про Україну останніми роками дедалі частіше потрапляють на світові екрани. Одні стрічки повертають глядача до подій зими 2013–2014 років, інші показують війну очима цивільних і військових. Усі три фільми об'єднує одне: вони фіксують те, що відбувалося насправді, і тримають увагу від першої до останньої хвилини.

Перша з них — документальна робота режисера Євгена Афінеєвського «Зима у вогні: Боротьба України за свободу», що вийшла 2015 року. Стрічка відтворює 93 дні протистоянь на Майдані в Києві взимку 2013–2014 років. Камера показує, як мирні студентські протести переросли в народну революцію проти корумпованого режиму. У кадрі — солідарність мітингарів, медиків і волонтерів, які діяли під снайперським вогнем і ударами силовиків.

На Rotten Tomatoes оглядачі відзначають емоційну напругу фільму, рідкісні архівні кадри та гуманізм оповіді. Водночас частина рецензентів вважає, що геополітичні причини подій у стрічці пояснено дещо спрощено.

Друга стрічка — художня драма «Снайпер. Білий Ворон» 2022 року. Її герой, учитель фізики та екопоселенець Микола Вороненко, живе на Донбасі з вагітною дружиною. У 2014 році в його дім вдираються російські бойовики й убивають кохану жінку. Чоловік іде добровольцем до війська й стає снайпером, щоб захистити рідну землю.

Рецензенти Rotten Tomatoes схвально оцінюють технічну майстерність бойових сцен, динамічний монтаж і патріотичну енергетику фільму. Зауваження стосуються передусім передбачуваної жанрової структури.

Третя робота — документальний фільм «Суперсила» 2023 року. Голлівудський актор і режисер Шон Пенн приїхав до Києва на початку 2022 року, щоб зняти історію про коміка, який став очільником держави. Плани команди змінило повномасштабне вторгнення Росії: автори стали безпосередніми свідками перших ракетних ударів по столиці. У фільмі є ексклюзивні інтерв'ю з військовими та жителями прифронтових міст. Режисер відкрито говорить про власні ілюзії та показує західному глядачеві мужність українців.

Оглядачі Rotten Tomatoes хвалять авторів за сміливість працювати в епіцентрі подій і за відверті розмови з українцями. Деякі рецензенти зауважують, що постать самого Шона Пенна часом відволікає увагу від трагедії простих людей.

Попри різницю в жанрах і підходах, ці три фільми розповідають про одне — про людей, які опинилися в центрі подій і зробили свій вибір. Саме тому вони знаходять відгук у глядачів далеко за межами України.